«Лемоні Снікет: 33 нещастя»

"Лемлні Снікет: 33 нещастя"

(A Series of Unfortunate Events, 2019)

Режисер: Бред Сільберлінг

8/10

Я подивилася цей фільм десь у дитинстві, і він залишив мій дитячий мозок під таким враженням, що сцени з цієї стрічки переслідували мене роками! Як я не намагалася, згадати назву — мені не вдавалося. О, повірте, я доклала чимало зусиль в пошуках, дарма, що результати були невтішними.

Аж поки одного прекрасного вечора я не сиділа у колі друзів, і хтось не згадав підозріло знайомий опис: бездоганна акторська гра Джима Керрі, осиротілі діти та похмура атмосфера в стилі Тіма Бертона. Я загуглила постер, і в голові щось почало проявлятися. А коли я побачила це чудернацьке інтро з ельфом, то нарешті згадала цей шедевр — «Лемоні Снікет: 33 нещастя»!

Це історія про трьох сиріт, які, переходячи від одного опікуна до іншого, відкривають усе більше таємниць про своїх батьків. Їм доведеться з'ясувати, як усі ці химерні події пов'язані з їхньою родиною. Як на мій смак, це просто ідеальне поєднання комедії та певної готики, яке несе в собі справді важливий меседж — дорослим варто нарешті почати слухати те, що говорять діти!

Цей фільм одразу потрапляє до списку моїх улюблених похмурих і дивакуватих стрічок — прямо поміж «Бітлджюсом», «Домом дивних дітей» та «Кораліною в країні кошмарів». Він балансує десь посередині між ними, хоча зняв його, як не дивно, зовсім не Тім Бертон.